Тихий океан

- Географічне положення та     берегова лініяТихого океану
- Рельєф дна океану, острови
- Властивості водних мас
- Органічний світ
- Використання океану людиною.     Екологічні проблеми



Відео. Нова школа


- Географічне положення та берегова лінія Тихого океану - 

 Площа океану – 178,8 млн.км².  Тихий океан займає 1/3 усієї земної поверхні і 1/2 площі Світового океану. Йому належить першість не лише за площею, а й за глибинами — як середніми (4280 м), так і максимальною (11 022 м). Глибини понад 5 км займають 30%  площі океану.
          Об'єм води – 710 млн. км³
      Протяжність з півночі на південь 15 тис. км, із заходу на схід по ширині 24 тис. км.
          Найбільша висота припливів – Пенжинська губа, 13,2 м
          Найбільша затока - Аляска
      Географічне положення
 Перетинається екватором, тропіками, Південним полярним колом і 180º меридіаном. Лежить у 4 чотирьох півкулях. 
  Омиває 5 материків: Північну Америку, Південну Америку, Євразію, Австралію і Антарктиду.     Омиває 4 частини світу: Азію, Америку, Австралію і Антарктиду.  
 З’єднюється з Північним Льодовитим океаном Беринговою протокою, з Атлантичним – протокою Дрейка, Магеллановою та Панамським каналом, з Індійським – Малаккською протокою.
     Берегова лінія:
     Затоки: Каліфорнійська, Аляска, Сіамська
    Протоки: Берингова, Лаперуза, Малаккська, Карімата, Торрресова, Бассова, Кука, Дрейка, Магелланова, Панамський канал
  Моря: Берингове,Охотське, Японське (Східне), Жовте, Філіпінське, Південно-Китайське, Коралове море, море Фіджі, Тасманове, Сулу, Сулавесі, Яванське, Банда, Беллінсгаузена, Амундсена, Росса.
Півострови: Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Кейп-Йорк, Каліфорнія, Аляска.
Хто відкривав і освоював Тихий океан. У 1513 році іспанський завойовник Васко Нуньес де Бальбоа, рухаючись на захід, перший серед європейців перетнув Америку і досяг берегів невідомих водних просторів.
   Лише через сім років потому завдяки португальцю Ф. Магеллану, який перший перетнув невідоме «море», з’явилася сучасна назва «Тихий океан».

  Англійський мореплавець Джеймс Кук у 1768-1771 роках відкрив у Тихому океані багато островів, у тому числі Гавайські та Великий Бар’єрний риф. У всіх його експедиціях брали участь природознавці, які зібрали великий науковий матеріал.
   Наприкінці 1880-х років водні маси Тихого океану в його північній частині успішно вивчав наш співвітчизник - адмірал і вчений С.О. Макаров. 
   На початку 1930-х років англійське науково-дослідне судно «Дискавері-ІІ» виявило на дні Тихого океану серединно-океанічний хребет. Продовжуючи вивчати рельєф дна Тихого океану, 1957 року радянське судно «Вітязь» виявило найглибшу ділянку Світового океану - Маріанський жолоб.

- Рельєф дна Тихого океану, острови - 
    На дні Тихого океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. Така різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов’язана з особливостями будови земної кори.
  На шельфі Євразії продовжуються гори й рівнини суходолу, затоплені річкові долини. 
  Ложе океану, що має океанічний тип земної кори, - це переважно хвилясто-горбиста рівнина. Однак і тут є численні гори, у тому числі й вулканічні. Поміж ними справжнім велетнем виглядає серединно-океанічний хребет Тихого океану, який поділяють на дві частини: Півден-нотихоокеанське та Східнотихоокеанське підняття. Загальна їхня довжина перевищує 11 500 км, ширина в окремих місцях досягає 850 км.
 Складним є рельєф дна Тихого океану в перехідній зоні поблизу Євразії та Австралії, де розташовані найдовші на планеті пасма островів і найглибші жолоби (Філіппінський, Курило-Камчатський, Алеутський, Чилійський жолоб, Перуанський жолоб, жолоб Кермадек, жолоб Тонга, Центральноамериканський)
  Саме тут виявили максимальну глибину не лише Тихого, а й Світового океану - Маріанський жолоб (11 022 м).
   Верхівки численних підводних гір, що на дні Тихого океану, нерідко здіймаються над водною поверхнею у вигляді островів. 
 Острови: Алеутські, Командорські, Курильські, Сахалін, Японські (Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю та архіпелаг Нансей (Рюкю), Тайвань, Хайнань, Філіпінські, Великі Зондські (Калімантан, Сулавесі, Суматра, Ява), Малі Зондські, Нова Гвінея, Каролінські, Маріанські, Великий Бар’єрний риф, Тасманія, Нова Зеландія (Північний, Південний), Галапагос, Гавайські, Ванкувер, Королеви Шарлотти, архіпелаг Александра, Кадьяк
   Сукупність островів у центральній і південно-західній частині Тихого океану називають Океанією. Тут налічують близько 10 000 островів загальною площею 1,3 млн км2. Проте вся територія, на якій розкидані острови, становить 60 млн км2. Це свідчить про те, що розміри більшості островів Океанії невеликі, а самі острови дуже віддалені один від одного. Найбільші з островів - Нова Гвінея та острови Нової Зеландії -материкові. Це залишки давнього материка Пангеї. їхня площа дорівнює одній третині площі островів Тихого океану.
Багато в Тихому океані також вулканічних островів, що з’явилися внаслідок неодноразових вивержень підводних вулканів. Великі вулканічні конуси цих островів, що іноді сягають заввишки кілька кілометрів, видно здалеку. Так, на Гавайських островах вершина вулкана Мауна-Кеа підноситься над рівнем океану на 4205 м. Висота ж його від підошви на дні океану до вершини перевищує 9700 м.
   У теплих водах екваторіального і тропічного поясів Тихого океану на глибині близько 50 м підводні гори населяють коралові поліпи - безхребетні дрібні морські тварини. Відмираючи, вони залишають свої міцні вапнякові скелети, що із часом накопичуються і утворюють коралові острови
  Коралові острови невисокі, мають плоску поверхню. Переважно це атоли, тобто коралові острови, що виникають на вершинах згаслих підводних вулканів, утворюючи кільце з мілководною лагуною посередині. В Океанії налічують сотні атолів, окремі з них об’єднуються у справжні архіпелаги. Атоли підносяться над рівнем океану всього на 3-4 м, але вони помітні здалеку зеленню кокосових пальм, що ростуть ніби з води.

- Властивості водних мас Тихого океану- 

  Температура. Солоність. Течії. 
 Переважна частина Тихого океану лежить в екваторіальному, субекваторіальних і тропічних поясах.  У тропічних широтах над океаном панують пасати, у помірних широтах — західні вітри, а біля берегів Євразії утворюються мусони.
  Тихий океан — найбільш неспокійний серед усіх океанів. У помірних широтах шторми, викликані сильними вітрами, спостерігаються протягом усієї холодної пори року. Часом вони виникають і влітку.  У західній частині океану щороку проносяться руйнівні тропічні циклони — тайфуни, які іноді захоплюють береги Філіппінських і Японських островів, сягають території Східної та Південно-Східної Азії.
   У Південній півкулі тропічні циклони спустошують береги островів Океанії, завдають шкоди східній частині Австралії
   Найбільш сприятливий клімат панує в екваторіальних широтах океану.  Тут дмуть помірні за силою вітри, іноді буває повний штиль. Урагани трапляються дуже рідко.
 Розташування Тихого океану в майже всіх кліматичних поясах Землі є причиною утворення всіх типів поверхневих водних мас, крім арктичних. Через велику площу океану між тропіками середні температури його поверхневих вод вищі, ніж в інших океанах (+17...+37 °С). Середньорічна температура вод між тропіками становить       +19 °С, поблизу екватора — +25...+29 °С, біля Антарктиди вона знижується до -1 °С . Солоність поверхневих вод коливається в межах від 30 до 35 % .
     У південній частині океану, поблизу Антарктиди, де багато айсбергів, зустрічається велика кількість плавучої криги. На півночі Тихого океану її мало (тільки у двох морях — Охотському та Беринговому — значна частина їх поверхні взимку вкривається кригою). 
У Тихому океані утворюються системи течій, які нагадують два величезні кільця. 
   Північне кільце включає Північну Пасатну, Куросіо, Північнотихоокеанську та Каліфорнійську течії;   Південне — Південну Пасатну, Східноавстралійську, Перуанську та течію Західних Вітрів. 
   Течії мають суттєвий вплив на перерозподіл тепла в океані та природу прилеглого суходолу.

- Органічний світ Тихого океану- 
  Надзвичайно різноманітний. Видів тварин у кілька разів більше, ніж в інших океанах. Тільки в Тихому океані поширені морський котик, сивуч, калан, морський лев, морський бобер. Багато тварин-гігантів. Наприклад, молюск тридакна, камчатський краб, китова акула, синій кит.
  Виділяються багатством форм життя коралові рифи тропічних і екваторіальних широт. Найбільшою кораловою будівлею є Великий Бар'єрний риф біля східного узбережжя Австралії, де живуть тропічні види риб, червів, морських їжаків, морських зірок, кальмарів, восьминогів. 
    Багатства океану.
   Біологічні – половина світового вилову рибитріска, хек, минтай, оселець, камбала, анчоус, тунець. Одним з найбагатших за видовим складом організмів є розташоване у помірному поясі Японське море. Багато видів риб і тварин мають промислове значення. Так, у північній частині океану поширені лососеві риби – лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця і оселедця. Біля західного узбережжя – анчоусів. У країнах Східної Азії у штучних умовах вирощують різні види водоростей та молюсків.
  Мінеральні – запаси марганцевої та залізної руди на дні перевершують запаси на суші. На шельфі – нафта, природний газ, кам’яне вугілля, олово.  
    З  морської води отримують кухонну й калійну сіль, магній, бром
   В Тихому океані розвідано понад 120 нафтових і нафтогазових родовищ, з яких майже 70% в експлуатації. Основні райони морського нафтовидобутку: південна частина Каліфорнійського шельфу, затока Кука (Аляска), затока Гуаякіль (Еквадор), західний шельф Японії, затока Бохайвань (КНР), протока Басса, Малайський архіпелаг, Північний острів Нової Зеландії, Бруней, Таїланд, Малайзія, Індонезія, Перу. Видобуток кам'яного вугілля ведеться біля берегів Японії.
        Енергетичні – Японія – хвилеві електростанції. Використовуються тут мало.
Екологічні проблеми.  
    До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже 1/2 населення Землі.
   Надмірна господарська діяльність людини призвела до знищення та значного скорочення чисельності багатьох цінних тварин, особливо китів та морських котиків. Нині полювання на них істотно обмежене. 
    З кожним роком зростає забруднення океанічних вод нафтою і нафтопродуктами, що надходять з материків.
    Через те, що океаном проходять важливі морські шляхи, води океану є дуже забрудненими. Крім того значними є екологічні проблеми, пов'язані з випробуваннями атомної зброї, що колись здійснювались на тихоокеанських островах. Великою проблемою стало перетворення деяких островів на військові полігони (Бікіні, Гуам, Муруроа) , випробування ядерної зброї.
  Найбільш забрудненими районами Тихого океану є Японське море і Каліфорнійська затока.
   Тихий океан займає 2-е місце в світі за об’ємом морських перевезень і відрізняється значними темпами їх зростання. Найбільш важливі транспортні шляхи зв'язують порти США і Канади з портами Японії. В Японію перевозяться кам'яне вугілля, лісові вантажі, зерно, руда та інше; в зворотньому напрямку — автомобілі, електроніка, тканини, риба. Значні за об'ємом перевозки виконуються по лініях американо-австралійського тихоокеанського напрямку. Із Австралії та Нової Зеландії в США доставляється свинець, цинк, шерсть, м'ясо; в зустрічних потоках переважають станки, машини, прибори. Маршрутами, що поєднують порти південноамериканських країн з тихоокеанськими і атлантичними (через Панамський канал) портами США і Канади, перевозяться руди чорних і кольорових металів, селітра та інша сировина. 

ПЕРЕВІР СЕБЕ:




ТЕСТИ. ТИХИЙ ОКЕАН



Немає коментарів:

Дописати коментар