- Історія дослідження океану
- Рельєф дна океану
- Властивості водних мас
Індійського океану
- Органічний світ Індійського океану
- Використання океану людиною та його охорона
- Географічне положення та берегова лінія Індійського океану -
Загальні відомості про Індійський океан
Площа: 76,17 млн км2 (разом із морями)
Кількість морів: 8 (найбільше — Аравійське море, 4,8 млн км2)
Кількість островів: 2300
Середня глибина: 3711 м
Максимальна глибина: 729 м (Зондський жолоб)
Від давніх часів загадкова Індія вабила до себе європейських та арабських мандрівників. У їхній уяві поставала картинка казкових багатств, безкрайніх родючих земель, повноводних річок, джунглів із дивовижними тваринами. Завдяки такому інтересу до цієї землі океан, що її омиває, також був названий Індійським.
Індійський океан, площа якого складає понад 76 млн км2, істотно поступається за розмірами своїм «старшим братам» — Атлантичному та Тихому. Проте за кількістю та розмаїттям природних багатств він може скласти гідну конкуренцію іншим океанам.
Географічне положення
Індійський океан — третій за розмірами басейн Світового океану, більша частина якого розташована в Південній півкулі між берегами Африки, Євразії, Австралії та Антарктиди. У Північній півкулі океан повністю лежить у жаркому тепловому поясі; окрім того, це єдиний океан, який не має прямого зв’язку з Північним Льодовитим океаном. Це створює характерні ознаки природи, які вирізняють Індійський океан із-поміж інших.
Через незначну порізаність узбережжя в Індійському океані мало морів і заток. На півночі розташовані лише два моря — Червоне та Аравійське, великі затоки — Аденська, Перська та Бенгальська. Південні береги Австралії омиває Велика Австралійська затока.
В Індійському океані є декілька великих островів, у тому числі Мадагаскар, Суматра та Шрі-Ланка, і значна кількість дрібних острівців вулканічного та коралового походження.
Берегова лінія
Аденська,
Перська, Бенгальська, Карпентарія, Велика Австралійська, Географа
Протоки:
Малаккська,
Торресова,
Бассова, Мозамбіцька,
Баб-ель-Мандебська, Суецький канал
Моря:
Аравійське,
Червоне, Андаманське, Тіморське, Арафурське
Півострови:
Аравійський, Індостан, Індокитай, Малакка,
Арнем-Ленд,
Кейп-Йорк
Острови:
Мадагаскар,
Шрі-Ланка, Сокотра, Мальдівські, Коморські, Сейшельські, Андаманські, Маврикій, Кергелен, Тасманія, Кенгуру
Материкові: Мадагаскар, Шрі-Ланка
Вулканічні острови: Маскаренські, Крозе
Перевір себе)
- Історія дослідження Індійського океану -
Стародавні греки, яким була відома західна його частина, називали його Еритрейськом морем.
У давнину люди іменували Індійський океан Східним. Сучасну назву океан отримав на честь Індії, береги якої він омиває.
Первісні люди перетинали Індійський океан ще понад 50 тисяч років тому. Першим європейцем, який перетнув Індійський океан, був мандрівник Васко да Гама.
Історія дослідження Індійського океану поділяється на три етапи.
Перший етап: з давніх часів до 1772 р.
Це період вивченя прибережних вод океану, визначення його меж. Ще у IV тисячолітті до н.е фінікійці плавали Аравійським та Червоним морями, Перською затокою. Плавали Індійським океаном також єгиптяни та індійці (з часом вони освоїли Малайський архіпелах), греки.
У 1340 р. свою подорож океаном здійснив уславлений арабський мандрівник Ібн Батута.
У 1497-1498рр. до Індійського океану через Атлантичний дісталася експедиція Васко да Гами.
Другий етап: 1772-1873рр.
Розпочалися дослідження глибини дна, температури води, течій та хвиль. Слід зазначити роль експедиції Отто Коцебу на судні «Рюрик» у 1818 р. Усьго протягом цього періоду було проведено дослідження на 83 глибоководних станціях.
Третій етап:
Період комплексного дослідження океану, під час якого буо зібрано цінні дані про органічний світ, дно, температури води та повітря, глибини, течії тощо. Значний внесок у ці дослідження зробила відома вам британська експедиція на судні «Челленджер» (1873-1874). Після неї вивчення океану продовжили німецька експедиція на судні «Вальдівія» (1898-1899) та радянська на судні «Об» (1956-1958).
- Рельєф дна Індійського океану -
Індійський океан почав утворюватися на початку мезозойської ери після розколу на окремі частини давнього материка Гондвана. Він розташований у межах трьох літосферних плит — Індо-Австра-лійської, Африканської та Антарктичної.
Береги материків облямовує досить вузька зона шельфу, материковий схил крутий із глибокими каньйонами.
Особливою рисою рельєфу Індійського океану є розгалужена система хребтів загальною довжиною близько 20 тис. км, шириною від 150 до 1 тис. км, висотою 2,5—4 км. Систему утворюють три гігантські гілки хребтів, що розходяться в різні боки (Аравійсько-Індійський, Західно-Індійський, Центральноіндійський та Австрало-Антарктичне підняття ). У її межах розташовані підводні вулкани, розвиток яких супроводжується землетрусами, що спричинюють руйнівні цунамі.
26 грудня 2004 р. на дні Індійського океану поблизу західного узбережжя Суматри стався потужний землетрус, що призвів до утворення цунамі, яке забрало життя близько 230 тис. осіб. Швидкість хвилі у відкритому океані досягла 720 км/год. Через півтори години вона накотилася на узбережжя Таїланду, через дві години досягла Шрі-ланки та індії, за вісім годин пройшла Індійський океан, а за добу, уперше в історії спостереження хвиль, цунамі обігнуло весь Світовий океан.
Підводні хребти та дуги островів поділяють ложе Індійського океану на 24 глибоководні улоговини (Аравійська, Сомалійська, Мозамбіцька, Центральна, улоговина Крозе, Африкансько-Антарктична, Австрало-Антарктична, Західноавстралійська, Південноавстралійська тощо ), рельєф яких теж різноманітний — горбистий, рівнинний, хвилястий, подекуди здіймаються поодинокі підводні гори.
На північному сході вздовж островів Ява та Суматра тягнеться глибоководний Зондський жолоб із найглибшою позначкою океану — 7729 м.
На дні Індійського океану, поруч з островом Маврикій, розташований унікальний підводний водоспад, який виглядає, як справжній завдяки текучому піску.
- Властивості водних мас Індійського океану -
На відміну від кліматичних умов Тихого та Атлантичного океанів, в Індійському океані клімат північної та південної частин суттєво відрізняється.
Індійський океан часто називають океаном теплих вод, адже на його значних просторах температура поверхневих вод вища за +29 °С. Навіть на глибинах 600—800 м води зберігають відносно високу температуру--+ 11...+13 °С. Проте середня температура поверхневих вод становить +17 °С, що пояснюється охолоджувальним впливом Антарктики.
Найтепліша частина океану — північна, вона позбавлена притоку холодних вод і тому добре прогрівається. Влітку температура води в Перській затоці піднімається до +34 °С.
Води Індійського океану більш солоні, ніж у середньому у Світовому океані (35—36,8 %о). Рекордсменами за солоністю є Червоне море (42 %) та Перська затока (40 %). Найменша солоність спостерігається в Бенгальській затоці (31,5 %) та поблизу Антарктиди (33,7 %) .
У Червоному морі не тільки найвища солоність, але й найвища температура поверхневих вод (+35,6 °С). Вивчення моря за допомогою глибоководних апаратів довело, що воно розміщене в тектонічній тріщині, із якої постійно виділяються розчини з температурою +144 °С — очевидно, речовини мантії. Тепла та прозора вода Червоного моря створює умови для існування величезної кількості живих організмів.
Однією з характерних рис вод Індійського океану є їхня прозорість. Найпрозорішими є води південної частини океану, сюди потрапляє зовсім мало каламутних річкових вод.
Течії
Північний (за годинниковою стрілкою): Південна Пасатна течія, Сомалійська, Мусонна (двічі на рік змінює свій напрям).
Південний (проти годинникової стрілки): Південна Пасатна, Мадагаскарська, Мозамбіцька, течія Мису Голкового, течія Західних вітрів (Антарктична Циркумполярна), Західноавстралійська.
Мусонна течїя— єдина у світі, яка змінює свій напрямок залежно від сезону. Літня Мусонна течія прямує зі сходу на захід, зимова — із заходу на схід.
Дуже важливу роль у водообміні як Індійського, так і Тихого й Атлантичного океанів, відіграє течія Західних Вітрів (Антарктична Циркумполярна) .
Середня висота припливів в Індійському океані не перевищує 2-3 метрів, але в деяких місцях вона набагато вище. Так, в порту австралійського міста Дарвін рівень океану під час припливу піднімається на 8 метрів, а близько індійського Мумбаї – майже на 6 метрів.
- Органічний світ Індійського океану -
Органічний світ Індійського океану має багато спільного з органічним світом західної частини Тихого океану. Як і в Тихому океані, тут багато коралів, колонії яких створюють сприятливі умови для «поселень» різноманітних риб, тварин і рослин.
Найпоширеніші такі риби, як сардинела, анчоус, скумбрія, тунець, летючі риби. У південних водах багато цінних промислових видів риб (нототенія, білокровні риби), зустрічаються китоподібні та ластоногі.
Зарості водоростей оточують береги Австралії, Південної Африки, островів.
На островах північного сходу Індійського океану в прибережних водах утворюються мангрові зарості. Вічнозелені мангрові дерева мають густі розгалужені корені, здатні утримувати їх у в'язкому нестійкому ґрунті. Половину життя ці дерева проводять стоячи в солоній морській воді. Під час відливу вода йде, оголюючи химерні коріння, що нагадують ходулі. Тут водяться крокодили, риби, деревні краби, водяні змії, безліч птахів, мавпи, копитні і бенгальський тигр.
Найбільш небезпечною господаркою індійських вод є велика біла акула.
Вага цих риб може сягати 95 кг, довжина тіла від 109 до 180 см, причому самки більші за самців
Особливо насичені життям райони шельфу та коралові рифи. В теплих водах океану водяться велетенські морські черепахи, морські змії, багато кальмарів та каракатиць, морських зірок.
В океані розташовані найбільші коралові атоли. Атол - кораловий острів або архіпелаг, який має вигляд суцільного або розірваного кільця, що оточує лагуну. Точніше, атол являє собою підняття на дні океану, увінчане кораловою надбудовою, що утворює риф з групою острівців, роз'єднаних протоками. Підняття на дні океану зазвичай має форму конуса, утвореного згаслим вулканом.
Ближче до Антарктиди можна побачити китів і тюленів. Поширені морські черепахи. Серед птахів господарями Індійського океану можна назвати фрегатів і альбатросів, а також декілька видів пінгвінів, що населяють побережжя Південної Африки, Антарктиди і острови, лежачі в помірному поясі океану.
- Використання вод океану людиною та його охорона -
Біологічні ресурси Індійського океану споживалися жителями узбереж та островів ще з давніх-давен. І сьогодні більшість острів’ян живуть за рахунок рибальства. Проте загалом ці ресурси океану вивчені мало та використовуються недостатньо. Тому за біологічною продуктивністю Індійський океан посідає останнє місце серед океанів.
Протягом останніх десятиліть активно освоюються мінеральні ресурси шельфу.
У товщах осадових порід на дні Перської затоки розвідані величезні запаси нафти та природного газу. на піщаних пляжах Індостану видобувають циркон — надзвичайно міцний мінерал, який використовується в промисловості та ювелірній справі. Олов'яний камінь, або каситерит, видобувається з дна Бенгальської затоки.
Прибережні води Індійського океану, особливо поблизу острова Шрі-Ланка та в Перській затоці, здавна були багаті на перли. Крім перлів на піщаних узбережжях Шрі-Ланки видобували алмази, смарагди та інше коштовне каміння. На дні Індійського океану знайдено великі запаси залізомарганцевих конкрецій.
Водами Індійського океану, особливо його північною частиною, проходять численні судноплавні шляхи. Проте загалом за обсягами перевезень Індійський океан поступається Атлантичному й Тихому.
Острови Індійського океану приваблюють численних туристів, а сприятливий клімат дозволяє вирощувати там тропічні фрукти та квіти, які продають в інші країни світу.
Охорона природи океану
Індійський океан значно менше освоєний, ніж Тихий та Атлантичний . Проте він чи не найчастіше потерпає від господарської діяльності людей, адже на його узбережжі проживає понад 1 млрд осіб.
Найбільшої шкоди природі океану та узбережжя завдають видобування та перевезення нафти й нафтопродуктів, забруднення шкідливими речовинами, які виносяться річками з полів, побутовими відходами. Вирубування мангрових лісів призводить до ерозії берегів, зникнення тварин, які тут мешкали.
Ще до 1800 р. мореплавцями були знищені унікальні гігантські морські черепахи острова Родрігес та нелітаючий птах дронт, який жив на острові Маврикій. Усвідомлюючи необхідність збереження природи Індійського океану, держави його регіону спільно вирішують питання охорони вод океану. У 1979 р. з метою захисту молодняку китів в акваторії океану був створений Китовий заповідник. Більшість коралових та вулканічних островів в Індійському океані оголошено заповідними територіями.
Немає коментарів:
Дописати коментар