Корисні копалини України

- ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

- РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

- НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

ЧИ ЗНАЄШ ТИ УМОВНІ ЗНАКИ КОРИСНИХ КОПАЛИН?

    Мінерально-сировинна база України – одна з найбагатших у світі за номенклатурою корисних копалин (120 видів) – представлена паливними (вугілля, нафта, газ, горючі сланці, торф), рудними або металевими (залізо, марганець, нікель, титан, уран, хром, золото) та неметалевими (кам'яна сіль, каолін, вогнетривкі глини, цементна сировина, флюсові вапняки тощо) корисними копалинами. Такого обсягу достатньо для розвитку в країні галузей промисловості, зорієнтованих на використання власної сировини.

    Мінерально-сировинні ресурси України

    У земній корі налічують до З тис. мінералів і понад 1,5 тис. гірських порід. Завдяки своїм властивостям вони використовуються в різних галузях господарства: енергетиці, металургійній і хімічній промисловості, будівництві, окремі види в медицині (озокерит, грязі). Алмази, графіт, радіоактивні й рідкісні метали знаходять застосування у сфері науки й техніки; дорогоцінні метали, коштовне й напівкоштовне каміння — у ювелірній справі.

   Займаючи чималу площу (0.4 % усього суходолу), Україна добре забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. У надрах розвідано понад 20 тис. родовищ (117 видів корисних копалин), із яких майже 8700 родовищ мають промислове значення і внесені до переліку запасів корисних копалин. Понад 3000 родовищ (99 видів корисних копалин) промислово освоєні. 

   За обсягом розвіданих запасів вугілля, залізних, марганцевих і титано-циркошєвих руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, сірки, вогнетривких глин, облицювального каменю Україна є однією з провідних країн світу.

    Мінерально-сировинні ресурси з погляду їх використання в різних галузях господарства поділяють на три великі групи: паливні (горючі), рудні (металеві), нерудні (неметалеві).

   Паливні корисні копалини залягають переважно в тектонічних западинах, рудні — магматичного й метаморфічного походження — тяжіють до Українського щита й Вулканічного хребта Карпат. Нерудні копалини осадового походження (солі, вапняки, піски) розміщені в прогинах, а магматичного чи метаморфічного походження (граніт, мармур, графіт) — у породах Українського щита, складчастих системах Карпат і Криму.

НОВА ШКОЛА. УРОК

Паливні корисні копалини України

   До паливних корисних копалин належать кам'яне й буре вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці. За розвіданими запасами кам’яного вугілля Україна посідає друге місце в Європі та сьоме у світі . 

   Паливні корисні копалини залягають переважно в тектонічних западинах.

  Найбільший і найважливіший Донецький кам’яновугільний басейн (50 тис. км²) розташований па території Донецької, Луганської, Дніпропетровської, частково Харківської й Полтавської областей. Тут виявлено коксівне (паливо для металургійної промисловості), газове й енергетичне вугілля — антрацит. Вугілля залягає пластами. Найпотужніші й доступні пласти вже вироблені, бо тут видобувають вугілля з XVIII ст. Нинішня глибина залягання — 1200 м, пересічна 500-750 м, а пласти мають невелику потужність (0,5-2 м). Значна похилість і газоносність пластів нерідко спричинюють небезпечні вибухи.

   Львівсько-Волинський вугільний басейн (10 тис. к.\г) знаходиться на північному заході країни на межі Львівської й Волинської областей. 

   Видобуток вугілля розпочато в 1952 р. 

     Паливо залягає на глибині 300 700 м, максимальна потужність пластів — 2,8 м.   Вугілля сірчисте, зольне, використовується як енергетичне й побутове паливо для західного регіону.

Додати підпис

 Дніпровський буровугільний басейн (150 тис. км²) простягається вздовж Дніпра з північного заходу на південний схід територією Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей. 

 Найбільше родовище — Олександрійське. Вугілля залягає близько до поверхні, тому видобували його переважно відкритим способом (у кар'єрах). Використовують як паливо для ТЕС і побутових потреб. Незначні поклади бурого вугілля є в Передкарпатті, Закарпатті та Придністров'ї.

     Родовища горючих сланців виявлені на півночі Кіровоградської та на півдні Черкаської областей, у Карпатах і па Поділлі. 

 Найбільше з них — Бовтиське (Кіровоградська область).

 Вони можуть використовуватись як паливо для ТЕС, а також як сировина для виробництва пластмас, цегли і цементу, як стимулятор росту сільськогосподарських рослин. 

  Однак промислова розробка горючих сланців в Україні поки що не проводиться.

   Торфові родовища зосереджені в основному на Поліській низовині, а також у зоні лісостепу в річкових долинах. В Україні налічують до 2500 невеликих родовищ. 

   Найбільші поклади у Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській і Львівській областях. Торф використовують переважно в сільському господарстві.

     Важливе значення, як цінна паливно-енергетична та хімічна сировина, мають нафта й природний газ. Основні родовища цих паливних корисних копалин знаходяться в Західному, Східному й Південному нафтогазоносних районах.

 Східний район (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область) простягається вузькою смугою на Лівобережжі Дніпра — від північних кордонів України до Донецького кряжа. Тут видобувають понад 80 % нафти й газу в країні. Активне розроблення родовищ почалося в середині XX ст. Тут розвідано понад 140 родовищ газу. 

  Найбільші з них — Шебелинське, Єфремівське (Харківська область), Західнохрестищенське (Полтавська область).         Поклади нафти виявлено також у Чернігівській і Сумській областях. 

 Найзначніші нафтові й нафтогазові родовища: Леляківське, Гнідинцівське (Чернігівська область),  

Глинсько-Розбишівське (Полтавська), Качанівське, Бугруватівське (Сумська область).

 Західний район (Карпатська нафтогазоносна область) охоплює територію Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей.

  Західний нафтогазоносний регіон належить до найдавніших за освоєнням у Європі: видобуток нафти у Передкарпатті (Бориславське родовище) ведеться ще з початку XIX ст., а природного газу (Дашавське родовище) — з 1924 р.

   Газові й нафтові родовища через тривалу експлуатацію майже вичерпані. 

   Найбільші діючі родовища: Долинське — нафтове, Битків-Бабчинське — нафтогазове, Богородчанське — газове.

 Південний район (Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область) розташований у межах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей і в Криму. 

  Це найперспективніший район. За прогнозами геологів, значні поклади нафти й газу на шельфі Чорного й Азовського морів. Нині тут відкриті родовища газу — Голіцинське, Штормове, Казантипське. Найбільші промислові родовища газу - Джанкойське, Глібівське, Задорненське (Крим), нафти Східносаратське (Одеська область).

  В Україні здавна експлуатуються родовища озокериту. Озокерит, або гірський віск, — горюча корисна копалина нафтового ряду. Використовується як лікувальний засіб, а також для виготовлення мастила, як сировина для гумової, хімічної, паперової, електротехнічної галузей промисловості. Родовища озокериту рідкісні. На території України більшість із них зосереджена в Західному нафтогазоносному районі. У Львівській області знаходяться найбільші у світі Бориславське (експлуатується з 1856 р.) і Трускавецьке родовища. Добувають озокерит шахтовим способом з глибини 140 м.

   

  Понад 40 % спожитого газу Україна закуповує, через що змушена шукати різні шляхи зменшення енергетичної залежності, зокрема видобуваючи сланцевий газ. Більшість експертів уважає, що за запасами сланцевого газу Україна посідає четверте місце в Європі після Польщі, Франції та Норвегії.

   Однак ідея розроблення родовищ сланцевого газу в Україні має й чимало противників. Основні аргументи — екологічні обмеження в умовах густозаселеної території та небезпека порушення навколишнього природного середовища (провали, затоплення територій, забруднення прісних підземних і наземних вод, зростання сейсмічності).

ТЕСТИ. ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

НОВА ШКОЛА . ВІДЕОУРОК

Рудні корисні копалини України

ПОШИРЕННЯ РУДНИХ КОПАЛИН

   У надрах України залягають мінерали і породи, що містять різні метали - від алюмінію і заліза, які є найбільш поширеними у земній корі, до рідкісних елементів, що трапляються лише зрідка або розсіяні у невеликій кількості як домішки до інших мінералів. Запаси одних руд не мають промислового значення. А за запасами залізної, марганцевої, титанової та уранової руд Україна посідає перші місця серед країн Європи, за запасами ртутної руди - 2-ге (після Іспанії). Видобувають ці руди у великих обсягах. Наша держава забезпечує власні потреби та продає руди іншим країнам.

    Більшість родовищ руд пов’язана з породами Українського шита, а також давньої (Донецької) і молодої (Карпатської) складчастих областей.

РУДИ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ 

     Україна є унікальною країною в світі за запасами й розміщенням покладів залізних і марганцевих руд, з яких виплавляють чорні метали (чавун, сталь). Надзвичайно вигідним для господарства країни є те, що найбільші родовища цих копалин розміщені поряд — у межах Дніпропетровської та сусідніх з нею областей.

   Загальні запаси залізних руд становлять понад 27 млрд т. 

   Криворізький залізорудний басейн (Кривбас) — головний гірничовидобувний центр України, водночас й один з найбільших залізорудних районів світу. 

  Він охоплює низку родовищ, шо тягнуться смутою завдовжки понад 100 км через Дніпропетровську, Кіровоградську та Миколаївську області. 

  Промислове освоєння басейну почалося у XIX ст. Найбільше значення для господарства мають багаті (з вмістом заліза понад 46 %) і високоякісні руди — червоні залізняки (гематити), шо майже не мають шкідливих домішок. їх видобувають шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити), в яких вміст заліза менший (від 20 %), розробляють відкритим способом (у кар’єрах). Гірничі розробки досягають глибини понад 1 000 м.

    Найглибшими техногенними порожнинами і заглибленнями в Україні є залізорудні шахти й кар'єри Криворізького басейну. Там у шахтах видобуток руди ведеться з глибини 850-1 500 м, а в кар'єрах - із глибини 300 м.

   Залізні руди з високим вмістом металу залягають також у Кременчуцькому (Полтавська область) і Білозерському (Запорізька область) залізорудних районах. Їх видобувають як кар’єрним, так і шахтним способами.     У подальшому перспективним може стати Приазовський залізорудний район (Запорізька область).

 Марганцеві руди використовують як сировину для виробництва якісних сортів сталі. їх запаси в Україні становлять понад 2,5 млрд т. 
  Зосереджені вони в Придніпровському марганцеворудному басейні — одному з найбільших у світі. 
  За видобутком він посідає І -ше місце, а за запасами 2-ге (після Південної Африки). 
  З кінця XIX ст. видобуток руди ведеться відкритим і шахтним способами у західній частині басейну-Нікопольському родовищі (Дніпропетровська область). Водночас у Великотокмацькому родовищі (Запорізька область) розвідано вдвічі більше запасів руди.

   

  

   До руд чорних металів належать також хромітові руди, невеликі поклади яких знайдено у Побужжі (Кіровоградська область). 
   

    На Західнолиповеньківському родовищі вперше в Україні хромітові руди, що пов’язані з корами вивітрювання, залучено до розроблення.   Упродовж 1996–1997 рр. дослідне розроблення проведено в малих об’ємах (перші тис. т), а впродовж 2006–2008 рр. під час досліднопромислового розроблення рудні тіла відпрацьовували цілком на технічно досяжну глибину. 

РУДИ КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ 

  Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів корисних копалин враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють), які розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей.

    Титан і його сплави належать до легких і стійких металів, а тому є необхідними матеріалами в авіа-, ракето- і кораблебудуванні, виробництві хімічних реакторів. 
 Поклади титанових руд зосереджені в межах Українського шита. Найбільші розвідані родовища - Іршанське (Житомирська область) і Самотканське (Дніпропетровська область). 
В кінці ХХ ст. встановлені і оцінені значні обсяги перспективних ресурсів титану, сума яких по відношенню до запасів промислових руд України становить 215 %.

   За загальними запасами ртуті (1,9 % світових) Україна займає 5-е місце (після Іспанії, Алжиру, Китаю і Киргизії). В Європі за загальними запасами металу Україна займає 2-е місце (після Іспанії). 

 Ртутні руди представлені  родовищами в Закарпатті (Боркут, Кам’яний кар’єр та інші) і  в Донецькій ртутній провінції (родовища Микитівського рудного поля). 
   З кінця XIX ст. в Україні видобували ртутні руди в одному з найбільших в Європі Микитівському родовищі (Донецька область), але їх розробку припинено. 

   В Україні є багато родовиш руд кольорових металів, які ще не освоюються. Одні з них відкрито відносно недавно, й запаси металів там уточнюються, інші — добре досліджені й підготовлені до експлуатації. До таких належать родовища полі металічних, алюмінієвих, хромітових руд, золота, молібдену, багатьох рідкісних металів. 

  Серед родовищ поліметалічних (свинцево-цинкових) руд найбільшим є Берегівське (Закарпатська область). У Побузькому хромітово-нікелеворудному районі видобувають хромітові й нікелеві руди (Кіровоградська область). 

    Поклади алюмінієвих руд знайдено у Закарпатті, Придніпров'ї і Приазов'ї. Однак загальні запаси цих видів сировини незначні, тому їх не видобувають. Великі запаси самородної міді виявлено та досліджуються на Волині.
   Золото знайдено в Карпатському і Донецькому регіонах, на південних схилах Українського щита. На Закарпатті його видобували в Мужіївському родовищі. 

Рідкісні метали

  В Україні є родовища руд рідкісних металів - цирконію, гафнію, ніобію, літію, берилію, скандію, танталу, ітрію, лантану, молібдену, стронцію. Ці метали та їх сплави використовують в ядерній техніці, електротехніці, електроніці, авіаційному та космічному машинобудуванні. За розвіданими запасами деякі родовища належать до великих і навіть гігантських. Наразі в Україні видобувають у великих обсягах цирконій та германій, у менших - скандій і гафній. Запаси цирконію в Україні значні, Держбалансом враховується 7 розсипних родовищ та одне корінне (розробляють Малишівське родовище на Дніпропетровщині).

    Україна володіє від 10 до 16 % розвіданих світових запасів заліза та від 20 до 42 % марганцю.

УРАНОВІ РУДИ

 Особливе місце серед рудних корисних копалин посідають уранові руди. За підтвердженими запасами урану і його ресурсами країна займає 1-е місце в Європі. Вони є важливими паливно-енергетичними ресурсами. 

   В Україні експлуатуються три уранові родовища, проте розвідано їх значно більше. 
 Найбільше родовищ у Кіровоградській області, серед яких і Новокостянтинівське, що належить до провідних у світі за запасами.  
  Сумарні запаси уранових руд, за якими Україна входить до першої десятки країн світу, дають змогу забезпечити потреби діючих вітчизняних атомних електростанцій упродовж 100 років.

ТЕСТИ. РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

НОВА ШКОЛА. ВІДЕОУРОК

Нерудні корисні копалини

     Нерудні корисні копалини є найбільш поширеними в Україні як за кількістю видів, так і за кількістю відкритих та освоєних родовищ. Пояснюється це тим, що до них належать надзвичайно різноманітні за походженням породи й мінерали. Нерудні копалини мають дуже широке застосування. Вони служать сировиною для галузей промисловості, безпосередньо використовуються у будівництві, науці й техніці, побуті та медицині. За запасами окремих нерудних корисних копалин (сірки, облицювального каміння, каоліну) Україна посідає провідне місце в Європі, а за запасами графіту – друге у світі (поступається лише Китаю).

Хімічна мінеральна сировина

Сировиною для хімічної промисловості є сірка, кам’яна і калійна сіль, фосфорити, апатити.

Україна володіє великими запасами сірки. Сірка, що має осадове походження,  нагромадилася в Передкарпатському крайовому прогині.

Передкарпатський сірконосний басейн (який заходить у межі сусідніх країн – Польщі та Румунії) належить до найбільших у Європі і світі. Там виявлено понад 20 родовищ самородної сірки. 
Її видобували у Львівській області у кар’єрах з Роздільського, Язівського, Подорожнянського, Новояворівського родовищ та способом підземної виплавки – з Немирівського. 
Однак внаслідок тривалого її видобутку у великих кількостях родовища сильно виснажені. Нині на більшості з них розробка сірки припинена.

Родовища солей в Україні внаслідок тривалого видобутку так само сильно виснажені. Нині обсяги видобутку цих копалин різко зменшилися. З Передкарпатським прогином пов’язаний також єдиний в Україні басейн калійної солі. Її у великих обсягах видобували у Калуш-Голинському (Івано-Франківська область) і Стебницькому (Львівська область) родовищах.

Потужні поклади кухонної солі (у кам'яному вигляді) залягають в Донбасі, Дніпровсько-Донецькій западині й Закарпатті, а у вигляді природних підземних розсолів – у Передкарпатті. 

Найбільшими родовищами кам’яної солі, які вже тривалий час розробляються, є Артемівське і Слов'янське (Донецька область), Солотвинське (Закарпатська область). Значні запаси кухонної солі містяться у ропі солоних водойм Азово-Чорноморського узбережжя та Криму. Зокрема її видобувають з озера Сиваш. Кухонна сіль на території України відома ще з античної доби. Її видобуток у Криму і причорноморських лиманах розпочався за грецьких, а в Закарпатті – за римських часів. Перший великий рудник у Солотвино викопали у 1220 р.

Поклади фосфоритів і апатитів – сировини для виробництва хімічних добрив – загалом незначні і поки що не розробляються. 

Промислові запаси фосфоритів знайдено у Придніпров’ї, Придністров’ї, Сумській і Харківській областях, апатитів – у Житомирській і Запорізькій областях. 
Поклади апатитів приурочені до магматичних і метаморфічних порід Українського щита.

Будівельна сировина 

Надзвичайно багаті надра України на природні матеріали, які використовуються в будівельній галузі. Одні з них попередньо проходять суттєву промислову переробку, інші безпосередньо спрямовуються на будівництво.

Мергель, крейду, вапняк, глину використовують як сировину для виробництва цементу, леси і глини – для виробництва цегли і черепиці. Гіпс, суглинки і вапняк йдуть на виготовлення так званих в’яжучих матеріалів, а пісок – як наповнювач до бетону. 

Родовищ цих порід в Україні багато і вони  поширені повсюдно. Це стосується також родовищ кам'яних будівельних матеріалів – природного стінового каменю (туфи, вапняки), будівельного каміння (пісковики, базальти, граніти) та декоративно-облицювального каміння (граніти, габро, лабрадорити, базальти, мармур). 

Більшість родовищ облицювального каміння приурочена до Українського щита, найцінніші його види залягають у Житомирській, Рівненській, Хмельницькій, Запорізькій, Закарпатській областях. За запасами базальту Україна посідає провідне місце в Європі. Їх видобувають у Рівненській (Клесівське родовище) і Дніпропетровській областях. Мармур розробляють у Закарпатті, Криму та Донбасі.

Серед розмаїття українського декоративного каменю особливу увагу привертають граніти. Вони мають різні кольори і відтінки, за якими отримали свою назву: червоні, червоно-жовті, рожево-червоні, темно-малинові, коричневі, сірі.

Інші нерудні копалини

 Багато нерудних корисних копалин є сировиною для різних галузей промисловості. Вогнетривкі глини, флюсові вапняки, доломіти, формувальні піски слугують металургійною нерудною сировиною, яка використовується при виплавці чорних металів. Їх видобувають здебільшого в Донбасі, Придніпров'ї, Криму. Скляні піски, керамічні глини, каолін, які мають в Україні значне поширення, є сировиною для виробництва скла, керамічних виробів, порцеляни і фаянсу. 

Україна володіє значними запасами каоліну, а за його видобутком (18 % світового) поступається лише США й Колумбії. Запаси високоякісних каолінів зосереджені в областях, які розташовані на Українському щиті. Каолін – біла глина, яка отримала свою назву від містечка Каолін у Китаї, де вперше була знайдена. Вона утворюється внаслідок вивітрювання гранітів та інших порід, тому найбільше її добувають на краях Українського кристалічного щита. 

Каолін має широке застосування у гончарному виробництві та порцеляново-фаянсовій промисловості. Без нього не обходиться виготовлення паперу, мила, вогнетривкої цегли, косметичних і медичних засобів, пластмас.

Багатоцільове призначення має графіт. Його родовища також пов’язані з Українським щитом, найбільше з них – Завалівське (Кіровоградська область). 

За прогнозами, у надрах України сконцентрована 1/5 частина світових ресурсів графіту – понад 1 млрд т. Із трьохсот виявлених місць залягання графіту добре досліджено лише п’ять родовищ, одне з яких експлуатується. Воно дає близько 4 % світового видобутку цієї копалини.

Є в Україні окремі родовища коштовного та напівкоштовного каміння. Воно залягає в Українських Карпатах і Кримських горах, Дніпровсько-Донецькій западині, а найбільш унікальні родовища знаходяться в межах Українського щита. Там знаходять димчастий кварц, гірський кришталь, бурштин, топаз, берил, аметист, агат, яшму. У ХХ ст. траплялися знахідки алмазів, а нещодавно знайдено перспективні їх прояви у Приазов’ї та на Волині. Волинські алмази, за оцінками фахівців, за якістю відповідають найвідомішим у світі якутським.

Гідромінеральні корисні копалини

 До них належать прісні, мінеральні і термальні підземні води, а також грязі, які можуть використовуватися з лікувальною метою.

В Україні виявлено досить значні ресурси різних мінеральних вод – вуглекислих, сульфідних, родонових та інших. За їх загальними запасами Україна знаходиться в числі провідних країн Європи. Найбільшою їх розмаїтістю відзначаються Закарпаття і південно-західні схили Карпат (відомі джерела Свалява, Поляна, Синяк, Кваси, Шаян), Передкарпаття (Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло), Західне Поділля (Гусятин, Сатанів), Причорномор'я і Крим (Куяльник, Євпаторія, Саки, Феодосія). Найбільш відомими джерелами мінеральних вод в інших регіонах є Хмільницьке на Вінниччині, Миргородське на Полтавщині, Березівське на Харківщині, Слов'янське на Донеччині.

Великі запаси лікувальних грязей зосереджені в солоних лиманах і озерах Причорномор'я, Приазов'я і Криму, дещо менші – у торфовищах Передкарпаття й Поділля. На відміну від мінеральних вод вони ще мало використовуються для лікування.

Термальні води в Україні виявлено на різних територіях, крім Українського щита. Вони вивчаються як джерело енергії. Перспективними для промислового освоєння є гарячі й теплі підземні води рівнинної частини Криму і Херсонської області, а також Закарпаття. Поки що термальні води використовуються обмежено, переважно з лікувальною метою.

Загальне освоєння надр України. Займаючи площу в 0,4 % від світового суходолу, Україна наприкінці ХХ ст. давала до 5 % загальносвітового видобутку корисних копалин. Водночас її територія належить до відносно слабко досліджених з точки зору розвідки корисних копалин, тому можливості нарощування її мінерально-сировинної бази ще значні. Це підтверджують відкриття нових родовищ корисних копалин різних видів (як давно відомих в Україні, так і нетрадиційних для неї), які були здійснені вже у ХХІ ст. Геологи підрахували, що за різноманітністю та сумарною величиною запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин Україна входить у першу десятку країн світу. Подальше проведення геологорозвідувальних робіт може суттєво зменшити залежність української економіки від імпорту сировини. Проте проведенню необхідних пошукових робіт часто перешкоджає брак коштів в країні.

Повторимо:

ТЕСТИ. НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

ТЕСТИ. РУДНІ ТА НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

ТЕСТИ ЗНО. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. РЕЛЬЄФ. КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

...

...