Територія України перебуває в помірному кліматичному поясі в області помірно континентального клімату. І лише на вузькій смузі Південного берега Криму сформувався клімат, подібний до субтропічного середземноморського типу.
Водночас помірно континентальний клімат має суттєві відмінності основних показників (температури повітря та кількості опадів) у різних частинах України.
Над рівнинною частиною країни з північного заходу на південний схід зростає континентальність клімату: у цьому напрямку середні температури літніх місяців підвищуються, а зимових – знижуються, зменшується річна кількість опадів.
В Українських Карпатах і Кримських горах формуються свої особливі кліматичні умови, пов’язані із значними перепадами висот. З підняттям угору середньомісячні температури знижуються в будь-яку пору року, а кількість опадів загалом збільшується.
Кліматотвірні чинники
Важливість клімату в житті окремої людини або цілих народів і держав добре відома. А все ж чи варто мати певний багаж знань про клімат людям різних, нібито далеких від клімату професій? Міркуйте самі. Знання про клімат допомагають правильно моделювати одяг і обирати його модель залежно від того, де живе людина – на дощовитій Волині чи в посушливому південному степу, на вологому заході чи морозному південному сході нашої країни. Так само зважатиме на кліматичні умови нашої країни і досвідчений архітектор, який подбає, наприклад, про те, щоб спекотне сонце щонайменше турбувало влітку мешканців півдня України, а в Карпатах обов’язково захистить місцеві житлові споруди від притаманних цьому регіону злив стрімкими дахами. На знаннях про клімат грунтується добре відома на українських курортах “кліматотерапія”, тобто “лікування кліматом”, і робота авіадиспетчера, що керує польотами авіалайнерів. Не стоїть осторонь знань про клімат і винахідник сучасних комфортних транспортних засобів громадського призначення, який зобов’язаний брати до уваги чергування літньої спекоти і зимової холоднечі в центральних та східних областях України. Щодо землеробів або скотарів, то їхнє незнання кліматичних умов країни завжди дорого коштує для населення, адже спричиняє серйозні проблеми в економіці держави. Зрештою, кожний з нас у повсякденному житті теж користується своїми знаннями про клімат.
 |
| НОВА ШКОЛА. ВІДЕОУРОК |
Відмінності клімату визначаються кліматотвірними чинниками, від яких залежить клімат певної місцевості.
Основними кліматотвірними чинниками є сонячна радіація (тепло і світло, випроміиені Сонцем), атмосферна циркуляція, характер підстильної поверхні. Клімат залежить від географічної широти, висоти над рівнем моря, наявності льодового й снігового покриву, віддаленості території від океанів і морів тощо.
 |
| Інтерактивні карти України |
Сонячна радіація та її дія на території України
Клімат нашої країни, як і всієї земної кулі, формується насамперед під впливом сонячного випромінювання.
Радіацію, що потрапляє на земну поверхню безпосередньо від сонячного диска, називають прямою сонячною радіацією. Проходячи крізь атмосферу, сонячні промені часто розсіюються чи відхиляються. Така радіація називається розсіяною.
Пряма й розсіяна радіація разом дають сумарну сонячну радіацію.
Кількісною мірою сонячної радіації є кількість променевої енергії, що падає на одиницю площі, вона визначається в кіловатах па квадратний метр (кВт/м2) або мегаджоулях (МДж/м2).
Взимку на території України переважає розсіяна радіація.
Сонячне випромінювання (радіація) залежить в основному від висоти Сонця над горизонтом і тривалості дня, а також від хмарності, прозорості атмосфери та стану земної поверхні.
Від цього залежить тривалість дня, яка, у свою чергу, визначає тривалість сонячного сяйва. Це час, протягом якого прямі сонячні промені, або пряма сонячна радіація, потрапляють на земну поверхню.
Загальна річна тривалість сонячного сяйва в Україні перевищує 2000 годин.
При цьому максимальні значення прямої сонячної радіації припадають на літні місяці, хоча її кількість неоднакова в різних регіонах України .
Основну кількість тепла земна поверхня одержує завдяки сумарній сонячній радіації, яка складається з прямої та розсіяної радіації.
Сумарна радіація на території України також змінюється за сезонами. У теплий період року вона становить 1676-2137 МДж/м2. Узимку ж, коли підвищується хмарність і є сніговий покрив, від якого сонячні промені відбиваються і повертаються назад в атмосферу, сумарна сонячна радіація зменшується до 250-420 МДж/м2.
Сумарна енергія розподіляється на земній поверхні не суворо зонально, тому шо її надходження залежить також від хмарності та прозорості атмосфери. Через те західні території України, де спостерігається більше хмарних днів, отримують протягом року менше сумарної сонячної енергії, ніж східні на тих самих широтах.
Сумарна сонячна радіація є головною складовою формування радіаційного балансу – величини радіації, одержаної від Сонця і витраченої земною поверхнею. У цілому за рік територія України отримує сонячної радіації більше, ніж витрачає. Тому пересічно за рік радіаційний баланс додатний і змінюється від 1700 МДж/м2 на півночі країни до 2400 МДж/м2 на крайньому півдні .
Радіаційний баланс території визначає її температурні умови. Так, зі зміною річного радіаційного балансу в межах України змінюється і температура повітря. Загалом вона підвищується в напрямку північ-південь. Проте вплив радіаційного чинника відчувається більше теплої пори, про що свідчить майже зональна (широтна) зміна температури повітря влітку.
Циркуляція атмосфери як чинник формування клімату України
Під час формування клімату сонячне випромінювання тісно взаємодіє з атмосферною циркуляцією, яка сприяє перерозподілу тепла й вологи та утворенню опадів. На території України переважають помірні морські повітряні маси з Атлантичного океану та Середземного моря, які надходять із північно-західними, західними та південно-західними вітрами і циклонами.
Загалом упродовж року над територією України панують помірні морські повітряні маси з Атлантичною океану. Вони надходять із заходу і північного заходу завдяки постійним західним вітрам. Узимку надходження повітряних мас з Атлантики супроводжується потеплінням, влітку - деяким похолоданням. Крім того, це повітря завжди несе вологу. Його вплив особливо відчутний на заході й північному заході України.
Із просуванням на схід і південний схід воно поступово перетворюється (трансформується) на континентальне. Завдяки цьому чиннику клімат України змінюється не тільки з півночі на південь, а й із заходу на схід. Помірні континентальні повітряні маси, що надходять в Україну, формуються над центральними районами Євразії. Вони завжди сухі і приносять взимку холодну погоду, а влітку - спекотну. Найбільш відчутний їх вплив на сході й півдні країни.
Час від часу в межі України проникають сухі й холодні арктичні повітряні маси, з якими пов’язані різке зниження температури повітря взимку, пізні весняні й ранні осінні заморозки.
Сухі й жаркі тропічні повітряні маси, що надходять з пустельних районів Африки чи Південно-Західної Азії, приносять спекотну погоду влітку, теплу й погожу восени.
У формуванні клімату важливу роль відіграє положення території щодо атмосферних баричних центрів. Розподіл атмосферного тиску біля земної поверхні відображають ізобари.
Зони високого й низького тиску називають баричними системами. Зони низького тиску називають баричними мінімумами, зони високого тиску — баричними максимумами. Області високого й низького атмосферного тиску визначають напрямок панівних вітрів і переміщення повітряних мас.
Атмосферні процеси над Україною залежать від впливу таких центрів високого чи низького тиску, як постійні Азорський, Арктичний і сезонний Азійський (Сибірський) максимуми, постійний Ісландський мінімум.
Атмосферний фронт називається теплим, якщо тепла повітряна маса активніша за холодну. Рухаючись швидше, тепле повітря наповзає на холодне і у процесі підняття охолоджується. При цьому утворюється система фронтальних хмар: унизу шарувато-дощові, вище — шаруваті, а ще вище — перисті.
Холодний фронт рухається в бік теплого повітря і приносить із собою похолодання. Холодне повітря, рухаючись швидше за тепле, занурюється під нього й виштовхує тепле повітря вгору. На лінії фронту утворюються купчасто-дощові хмари.
Атмосферні фронти
Між повітряними масами, що мають різні властивості, існують межі, або поверхні розділення, які називають атмосферними фронтами, а лінії їх перетину із земною поверхнею — лініями фронтів.
Фронтальна поверхня завжди нахилена до земної поверхні в бік холодного повітря, оскільки воно важче. Ширина фронтальної поверхні в приземному шарі коливається від кількох до десятків кілометрів, а довжина становить сотні н тисячі кілометрів.
Водночас із рухом повітряних мас рухаються атмосферні фронти. Залежно від того, яка з повітряних мас активніша, фронти бувають теплими і холодними.
Проходження теплого фронту зумовлює тривалу мряку.
Переміщення холодного фронту супроводжується влітку зливовими дощами й грозами, узимку — сильними хуртовинами.
Над територією України переміщуються два фронти: арктичний (між арктичними й помірними масами) та помірний (між помірними й тропічними масами). Вони викликають нестійку погоду з опадами.
Циклони й антициклони
Лінії фронтів зазвичай звивисті. Вигини фронту на північ обумовлені «язиками» теплого повітря, вигини на південь — холодного повітря. Коли лінії фронту з’єднуються у вигинах, утворюються циклони й антициклони.
Циклон — повітряна маса у вигляді атмосферного вихору з низьким тиском у центрі .
Циклони виникають на лінії помірного фронту, де «язики» теплого повітря вклинюються в холодні повітряні маси. Чи навпаки — холодне повітря оточує область теплого повітря. У такому разі тиск буде менший у центрі й більший на периферії. Тому вітер дме в напрямку від периферії до центру, відхиляючись проти годинникової стрілки в Північній півкулі і за годинниковою стрілкою — у Південній.
Циклони охоплюють велику територію (до 3000 км у діаметрі) і рухаються зі швидкістю 30-45 км/год. Циклон «живе» 5-7 днів, а потім лінії холодного й теплого фронтів з’єднуються. Тепле повітря піднімається вгору, конденсується й утворюються опади. На територію України циклони приходять з Атлантичного океану. Найчастіше вони спостерігаються з листопада до березня, иайрідше — наприкінці весни. Вони досить швидко переміщуються над територією України, формуючи протягом декількох діб нестійку хмарну і вітряну погоду з великою кількістю опадів.
Антициклон - вихороподібний рух повітря з високим атмосферним тиском у центрі. Повітря рухається від центру до периферії за годинниковою стрілкою у Північній півкулі. Антициклон — невід’ємна частина циклону: за кожним циклоном з такою ж швидкістю рухається антициклон.
На територію України антициклони приходять зі сходу, півночі або тропічної частини Атлантичного океану. Вони малорухливі, над територією України затримуються на тривалий час, зумовлюючи малохмарну суху погоду: влітку спекотну, взимку холодну. Погода при антициклонах: Арктичному — взимку — суха і холодна; Азорському — влітку — суха і тепла.
Протягом року па території України утворюється в середньому 45 циклонів і 35 антициклонів. Тривалість антициклону довша, тому для України пересічна річ на кількість днів із циклонами менша, ніж з антициклонами (відповідно 130 і 235).
У теплий період року виникає місцева циркуляція: бризи — на берегах Чорного і Азовського морів, водосховищ, озер, лиманів, великих річок; гірсько-долинні вітри — у Карпатах і Кримських горах.
У межах України вісь проходить по лінії Балта — Кропивницький — Полтава — Харків. Вона впливає на перерозподіл тепла й вологи: вище неї переважає західне перенесення, нижче — східне.
Характер підстильної поверхні
Характер підстильної поверхні також є дуже важливим кліматоутворювальним чинником.
Найвищі показники відбитої радіації (альбедо) зафіксовані взимку на північному сході країни та в Карпатах – до 65 %. Тут спостерігається найстійкіший сніговий покрив, що має високу відбивальну здатність поверхні – альбедо (у перекладі з латинської – білість). Загалом, що світліша поверхня, то більше вона відбиває. Влітку найменше радіації відбивають лісові масиви на Поліссі та в горах – до 16 %.
На формування клімату впливає рельєф.
Розглянемо приклади впливу рельєфу поверхні на клімат.
1) Рівнинність більшої частини України, по-перше, зумовлює поступове збільшення кількості сонячної радіації та підвищення середньої температури повітря з півночі на південь (особливо влітку), по-друге, не перешкоджає руху повітряних мас різних типів і підтипів.
Вплив континентального підтипу повітряних мас зростає з північного заходу на південний схід країни, тому в цьому напрямку зростає континентальність клімату.
2) Із підняттям по схилах гір зростає кількість опадів і знижується температура повітря. Наприклад, біля підніжжя Карпат випадає 700 мм опадів, а на вершинах — понад 1600 мм. Середня температура повітря в липні знижується від +18...+20 °С біля підніжжя до +8...+9 °С на найвищих вершинах. Ці зміни показників клімату є головною причиною висотної поясності ґрунтово-рослинного покриву в Карпатських горах.
3) Карпатські й Кримські гори є бар’єром для проходження повітряних мас певних напрямків. Так, гори взимку затримують холодні повітряні маси з півночі та сходу на Закарпатську низовину й Південний берег Криму, а більш теплі й легші повітряні маси з півдня й заходу переходять через гори. Тому в Сімферополі середня температура повітря в січні дорівнює -1 °С, а в Ялті - +4 °С, хоча відстань між ними становить лише 50 км.
Західні й південно-західні схили гір є навітряними, із більш вологим кліматом (вони орієнтовані перпендикулярно до потоків повітряних мас, що приносять атмосферні опади), а східні й південно-східні схили — підвітряними, із сухішим кліматом.
Ці відмінності клімату зумовлюють суттєві відмінності ґрунтово-рослинного покриву різних схилів гір.
На клімат України впливають морські повітряні маси, особливо з північної частини Атлантичного океану, а також із Північного Льодовитого океану.
Кліматичні умови приморських районів формуються під впливом бризової циркуляції. Взимку морські басейни сприяють підвищенню температури повітря прилеглих районів суходолу. Влітку ж, завдяки охолоджувальній дії моря, температура на узбережжі дещо нижча, ніж у районах, розташованих на такій самій широті, але східніше. Завдяки морям згладжується коливання добової температури, збільшується в цілому вологість повітря.
На місцевий клімат (мікроклімат) впливають також річкова мережа, ґрунтово-рослинний покрив, міська забудова тощо. Наприклад, у великих містах середня температура повітря на 1—2 °С вища, ніж на сусідніх територіях, а опадів випадає дещо більше.
Основні показники клімату та пори року
 |
| НОВА ШКОЛА. ВІДЕОУРОК |
Основним показником клімату є температура повітря. Вона змінюється з висотою залежно від району земної поверхні, пори року й навіть часу доби.
У найбільш загальному вигляді на території України середні річні температури повітря зростають із півночі на південь і зменшуються з висотою. Також вони зростають у районах, до яких доступ холодного повітря утруднений через існування природних бар’єрів — Українських Карпат і Кримських гір (Закарпаття, Південний берег Криму).
Проте існують важливі особливості, що проявляються за сезонами та на окремих територіях .
Проте існують важливі особливості, що проявляються за сезонами та на окремих територіях .
Територіальний розподіл температури повітря можна визначити за допомогою ізотерм найтеплішого та найхолоднішого (липень і січень) місяців.
У холодний період значення сонячної радіації дещо знижується, одночасно зростає вплив циркуляції атмосфери.
У горах температури повітря нижчі порівняно з навколишніми рівнинними територіями, а ізотерми мають вигляд замкнутих ліній.
На зростання континентальності клімату України із заходу на схід вказує річна амплітуда температури повітря. Для неї характерне зростання навесні (особливо у квітні й травні) та зниження восени. Влітку та взимку температура змінюється несуттєво, досягаючи максимальних значень у липні та мінімальних — у січні.
Абсолютний максимум температури +42 °С було зафіксовано 12 серпня 2010 р. на метеостанції «Луганськ». За останні роки цей показник підвищився майже по всій території України. Абсолютний мінімум температури повітря -41,9 °С також був зафіксований на метеостанції «Луганськ», але 8 січня 1935 р. За останні роки він не зазнав істотних змін.
Розподіл атмосферних опадів
 |
| Інтерактивні карти України |
Кількість і річний хід атмосферних опадів залежать від переміщення повітряних мас, характеру підстилаючої поверхні (особливо рельєфу) і розміщення областей високого й низького атмосферного тиску. Їх територіальний розподіл можна визначити за кліматичною картою.
Ви вже знаєте, що вологі повітряні маси надходять на територію України з Атлантичного океану. Вони просуваються із заходу й північного заходу на схід і південний схід та поступово втрачають вологу. Тому на рівнинній території кількість атмосферних опадів зменшується в напрямку з північного заходу й півночі, де їхня середньорічна норма досягає 600—700 мм, на схід, де кількість опадів складає 450—500 мм, південь і південний схід, де вона знижується до 350 мм на рік. Найбільша середньорічна норма випадає в горах: у Карпатах вона сягає 1000—1500 мм, у Кримських горах — до 1200 мм.
Основна кількість атмосферної вологи випадає у вигляді дощу й тільки п’ята частина — у вигляді снігу. Майже для всієї території характерний континентальний тип річного ходу опадів із літнім максимумом (червень—липень) і зимовим мінімумом (січень—лютий). Тільки на Південному березі Криму більшість опадів випадає взимку.
Найбільшу кількість опадів в Україні зареєстровано в Карпатах на масиві Чорногора -2 361 мм за рік, найменша - на узбережжі Каркінітської затоки і в Присивашші - менш як 300 мм за рік.
Найбільшу кількість опадів в Україні зареєстровано в Карпатах на масиві Чорногора -2 361 мм за рік, найменша - на узбережжі Каркінітської затоки і в Присивашші - менш як 300 мм за рік.
Коефіцієнт зволоження
Річна кількість опадів ще не свідчить про достатню або недостатню кількість вологи. Адже значна її частина випаровується, причому чим вища температура повітря, тим більше вологи воно може містити, отже, більше води випаровується. Величина, що характеризує максимально можливе випаровування в певній місцевості в певних кліматичних умовах і за необмеженого запасу води, називається випаровуваністю. Вона вимірюється в міліметрах шару води.
Так, у північно-західних районах її річна величина складає 400—450 мм. Співвідношення річної кількості опадів і випаровуваності (O/B) визначає коефіцієнт зволоження (K). Отже, K=O/B, де O — річна кількість опадів, B — випаровуваність. Якщо річна кількість опадів більша за випаровуваність, то коефіцієнт зволоження більший за одиницю: K > 1 (тобто зволоження надлишкове), якщо K = 1 — достатнє, K <1 — недостатнє.
Так, у Карпатах, Кримських горах та на північному заході зволоження надлишкове, у центрі країни коефіцієнт наближається до одиниці. У південних і південно-східних районах випаровуваність більша за кількість опадів, отже, зволоження недостатнє. Зрозуміло, що з точки зору зволоженості для сільського господарства кращі умови склалися в центрі країни.
Розподіл вітрів
На режим вітрів в Україні впливає смуга підвищеного атмосферного тиску, яка простягається вздовж лінії Харків — Кременчук — Балта і є головною межею вітрів. Вона дістала назву «вісь Воєйкова» на честь видатного кліматолога та географа Олександра Івановича Воєйкова.
У холодну пору року на північ від цієї осі переважають відносно теплі й вологі вітри західного напрямку та циклональний тип погоди, на південь — холодні й сухі вітри східного напрямку та антициклональний тип погоди.
Проте в останнє десятиліття вплив «осі Воєйкова» зменшився, що пов’язують зі зменшенням активності Сибірського максимуму. Влітку, коли суходіл прогрівається та спостерігається загальне зниження атмосферного тиску, зростає активність Азорського антициклону та на більшій частині території переважають західні й північно-західні вітри. На півдні України частими є сухі й жаркі вітри східного та південно-східного напрямку.
Проте в останнє десятиліття вплив «осі Воєйкова» зменшився, що пов’язують зі зменшенням активності Сибірського максимуму. Влітку, коли суходіл прогрівається та спостерігається загальне зниження атмосферного тиску, зростає активність Азорського антициклону та на більшій частині території переважають західні й північно-західні вітри. На півдні України частими є сухі й жаркі вітри східного та південно-східного напрямку.
Установити переважаючі напрямки вітрів можна за допомогою кліматичної карти, де вони позначені стрілками.
Регіональні відмінності клімату
Як вам уже відомо, основна частина території України розташована в помірному кліматичному поясі. Ви змогли переконатися, що в її межах є суттєві відмінності, особливо між заходом і північним заходом та сходом і півднем. Зокрема, вони проявляються в середніх температурах і їх річній амплітуді, кількості опадів, коефіцієнті зволоження, переважаючих напрямках вітрів. Це дає підстави виділити на основній території України дві кліматичні області — атлантико-континентальну та континентальну із властивими саме їм типами клімату. Атлантико-континентальна область включає західну, північну та центральну частини України. Південь і схід розташовані в межах континентальної області. Цікаво, що межа між ними наближається до «осі Воєйкова».
На рівнинній території як окрема область розглядається Південний берег Криму, який має риси субтропічного середземноморського клімату. Свої особливості кліматичних умов мають Карпати та Кримські гори, де кліматичні умови суттєво змінюються з висотою.
Річне й сезонне коливання кліматичних показників. Пори року
Пора року — період у річному циклі розвитку природи. У помірному кліматі північної півкулі, зокрема і в Україні, розрізняють чотири рівні періоди, на які умовно поділено річний цикл розвитку природи, — весна, літо, осінь, зима. Зміна нір року на Землі зумовлена її рухом навколо Сонця й нахилом земної осі до площини екліптики під кутом 66,5°.
Пори року виливають на господарську діяльність, планування робочого часу й відпочинку, побут і стан здоров'я.
У північній півкулі астрономічне літо триває від 21 червня до 23 вересня, астрономічна осінь — із 24 вересня до 21 грудня, астрономічна зима — із 22 грудня до 20 березня, а з 21 березня починається астрономічна весна.
Для кожної пори року характерні певні світлові й температурні умови. Зміни пір року яскраво виражені в помірних широтах. Кліматологи пов'язують зміну пір року з датами переходу середньодобових температур повітря через значення 0 і +15 'С. Так, кліматична весна настає, коли середньодобова температура зростає від 0 до +15 С, літо період з температурами вище +15 °С, осінь — коли температура знижується від +15 до 0 С, а зима — період із добовими температурами нижчими від 0 С.
Територія України розташована в помірно-континентальній області помірного кліматичного поясу, де чітко виражені всі пори року
Відлиги (8—10 днів протягом зими) охоплюють більшу частину території, подеколи й усю країну, що зумовлено надходженням теплих повітряних мас Атлантики.
Трапляються заморозки, спричинені вторгненням холодного арктичного повітря з півночі. Зниження тиску в Азії активізує вилив на Україну теплих південно-західних і південно-східних повітряних мас.
На Південному березі Криму весна починається наприкінці лютого.
До травня можуть бути приморозки.
На всій території України влітку часто бувають грози та зливи.
На літо припадає майже 40 % річної норми опадів. Лише в південних районах літо посушливе.
Негода з облоговими дощами, низькими температурами повітря настає в жовтні-листопаді. Найбільш характерна вона для заходу й півночі країни.
На Південному березі Криму погода взимку визначається впливом помірних повітряних, а влітку — тропічних мас.
Опади бувають переважно взимку, часом у вигляді снігу, однак сніговий покрив не утворюється. Літо сонячне, сухе й спекотне.
Такий тип клімату називають середземноморським, він характерний для субтропічного поясу.
Опади бувають переважно взимку, часом у вигляді снігу, однак сніговий покрив не утворюється. Літо сонячне, сухе й спекотне.
Такий тип клімату називають середземноморським, він характерний для субтропічного поясу.
Кліматична та синоптична карти
Клімат певної території характеризують за відповідними показниками: температурою повітря, кількістю опадів, напрямком панівних вітрів і зволоженням території. Усі ці складові відображені на кліматичних картах.
Значення максимальних і мінімальних температур повітря позначено цифрами відповідного кольору біля назви населеного пункту.
До небезпечних явищ, які часто бувають на території України, належать зливи, густі тумани, сильні вітри, спека, хуртовини, снігопади, заморозки. Дещо рідше трапляються пилові бурі, суховії, смерчі, ожеледь.
Зливи – це короткочасні інтенсивні дощі, під час яких інколи випадає місячна норма опадів для даної місцевості.
Потужні зливові струмені й потоки завдають значної шкоди господарству, підмиваючи дороги та фундаменти будівель, розмиваючи схили ярів. Улітку зливи бувають на всій території України, але найчастіше – у Карпатах, південних і південно-східних районах. У горах вони більш тривалі, іноді спричиняють катастрофічні паводки на річках.
У травні – червні грози супроводжуються градом. В центральних районах України він випадає до 9 разів за рік. Град – явище швидкоплинне, у більшості випадків його тривалість не перевищує 5 хв. Проте й за такий короткий час він завдає значних збитків, пошкоджуючи посіви та плодові дерева.
Тумани бувають на всій території України впродовж кількох десятків днів, найчастіше – в холодний період року.
Найбільше їх спостерігається у гірських районах, на півночі та заході країни.
Особливо небезпечні сильні тумани для транспорту, коли видимість знижується до 50 м.
Хуртовини – це перенесення снігу над земною поверхнею вітром. Найчастіше вони виникають при переміщенні над територією України середземноморських і атлантичних циклонів. Погіршуючи видимість і утворюючи кучугури снігу, хуртовини створюють труднощі для різних видів транспорту. Циклональна погода взимку супроводжується також сильними снігопадами, налипанням мокрого снігу на лініях зв’язку, що приводить до їх обривів. У гірських районах внаслідок інтенсивних снігопадів чи активного танення снігу під час зимових відлиг і навесні буває сходження снігових лавин. Вони дуже небезпечні для місцевих мешканців і любителів гірського зимового туризму та відпочинку.
ТЕСТИ. КЛІМАТ УКРАЇНИ
ТЕСТИ ЗНО. КЛІМАТ УКРАЇНИ
Способом кольорового тла на карті зображають розподіл опадів на території. Напрямок панівного вітру передають за допомогою стрілок.
На кліматичній карті зазвичай присутні кліматичні діаграми, що характеризують особливості клімату в різних частинах України.
Для прогнозування погоди складають синоптичні карти, на яких зафіксовані результати спостережень метеорологічних станцій, зібрані в певний момент часу, позначені загальноприйнятими в синоптиків символами та знаками.
Такі карти метеорологічні станції складають кілька разів на день, а їх систематизація й аналіз використовуються для прогнозування погоди.
Кліматичні ресурси
Територія України належить до кліматично комфортної зони. Помірний клімат, достатня кількість опадів на більшій частині країни сприятливі для життя, господарської діяльності й відпочинку населення.
Сонячна радіація, волога, що надходить з опадами, вітер є невичерпними природними ресурсами багатоцільового призначення. Їх називають кліматичними ресурсами. З-поміж них виокремлюють енергетичні, агрокліматичні та рекреаційні ресурси.
До енергетичних кліматичних ресурсів належить енергія сонця й вітру. Територія України достатньо забезпечена теплом, світлом і вологою. Однак для промислового виробництва електроенергії сонячну енергію найдоцільніше використовувати на Південному березі Криму та в степовій частині території, а вітрову — у гірських районах, на узбережжі морів і водосховищ та на відкритих степових ділянках. Поки що використання енергетичних кліматичних ресурсів незначне.
Агрокліматичні ресурси охоплюють тепло повітря і ґрунту та запаси вологи, необхідні для вирощування сільськогосподарських культур. Важливим у цьому відношенні є період із стійкими середньодобовими температурами повітря, вищими від +10°С, тобто період інтенсивної вегетації культур.
На всій території України тривалість цього періоду достатня для вирощування культурних рослин помірного поясу, значно довшим він є на Закарпатті і найдовшим – на Південному березі Криму, де агрокліматичні ресурси дозволяють вирощувати субтропічні культури.
На півночі і заході України (Полісся) зволоження надмірне або достатнє. Там на значних площах проводиться осушення земель. Далі на півень і схід поширюється слабо посушлива і посушлива зони. Причорноморська низовина і рівнинний Крим знаходяться в дуже посушливій зоні (коефіцієнт зволоження менший за 0,55), де для отримання хороших врожаїв сільськогосподарських культур необхідне штучне зрошування земель.
Рекреаційні кліматичні ресурси використовуються для лікування і відпочинку людей. Найсприятливіші умови формуються на берегах морів, річок, водосховищ, озер, у гірських районах та лісових масивах. Там поєднуються чисте повітря, вища вологість, більші швидкості вітру, а також своєрідний режим температури повітря. Рекреаційні кліматичні ресурси широко використовуються на всій території України. Для цього створено санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори. Найбільш сприятливими районами для відпочинку та лікування населення є узбережжя Чорного й Азовського морів, береги озер, річок, мальовничі Українські Карпати та Кримські гори.
Небезпечні атмосферні явища
 |
| НОВА ШКОЛА. ВІДЕОУРОК |
 |
| Інтерактивна карта України |
Потужні зливові струмені й потоки завдають значної шкоди господарству, підмиваючи дороги та фундаменти будівель, розмиваючи схили ярів. Улітку зливи бувають на всій території України, але найчастіше – у Карпатах, південних і південно-східних районах. У горах вони більш тривалі, іноді спричиняють катастрофічні паводки на річках.
Нерідко зливи супроводжуються іншими несприятливими атмосферними явищами – грозою, градом, сильним вітром. Під час грози в купчасто-дощових хмарах або між хмарами і земною поверхнею виникають електричні розряди – блискавки, що супроводжуються громом.
Період з грозами починається в Україні у квітні і закінчується у вересні. Але іноді побачити блискавку можна навіть узимку. Гроза може бути небезпечною для людей і тварин, може спричиняти аварії на лініях електропередачі через перенапругу в результаті ударів блискавки. Для захисту будівель від ударів блискавки використовують громовідводи – металеві, добре заземлені стрижні.
Найбільша кількість гроз в Україні буває в Українських Карпатах. Рекордним був 1951 р., протягом якого було зареєстровано 64 дні з грозою.
Здебільшого град випадає дрібний. Проте окремі градини можуть досягати розмірів від грецького горіха до курячого яйця. Рекордно великою в Україні була градина вагою 500 г, а у світі – 7 кг!
Сильні вітри, що дмуть із швидкістю понад 10 м/с, спостерігаються як під час гроз, так і з надходженням на територію України атмосферних фронтів і циклонів. Особливо небезпечні штормові (понад 20 м/с) та ураганні (понад 30 м/с) вітри, які пошкоджують будівлі, ламають дерева, валять опори ліній зв’язку. В Українських Карпатах сильні вітри спричиняють вітровали – вивертання дерев з коріннями.
Найбільша швидкість вітру в Україні – 180 км/год (50 м/с) – була зафіксована в грудні 1947 р. в Кримських горах на Ай-Петринській яйлі, в світі – 371 км/год у США.
У грозових хмарах можуть виникати смерчі, які вертикальним вихором повітря поширюються до поверхні землі. Вони мають вигляд стовпа діаметром від кількох десятків до сотень метрів з лійкоподібним розширенням угорі. Повітря у вихорі обертається з величезною швидкістю (до 200 м/с), піднімаючи від землі пил, воду. На території України смерчі бувають влітку в дуже прогрітих повітряних масах. Так само, як і сильні вітри, вони залишають по собі руйнівний слід у декілька десятків кілометрів. Однак смерчі бувають рідше, ніж сильні вітри, і мають значно менше територіальне охоплення.
Останніми роками у зв’язку з потеплінням клімату в Україні почастішали спеки – бездощові періоди з високими середньодобовими температурами повітря. Вони бувають переважно наприкінці весни і влітку, стовпчики термометрів з дня в день піднімаються до +30 °С і вище. Спекотну погоду важко переносять люди, вона спричиняє самозаймання і горіння торфовищ, лісів, сухої рослинності в степу.
Найдовші бездощові періоди на Україні, що тривали 115 днів (майже 4 місяці!), були в 1934 р. в Полтавській та у 1948 р. в Херсонській областях.
Тривалі бездощові періоди та низька вологість повітря і ґрунту призводять до посух, внаслідок яких різко знижуються врожаї сільськогосподарських культур або ж вони повністю гинуть. Великі посухи, що охоплюють більш як половину території України, бувають раз на 10 років, менші – значно частіше. Найчастіше вони трапляються на півдні та сході України.
У цих самих регіонах розвиваються суховії та пилові бурі.
Суховії – це гарячі сухі вітри, що мають швидкість понад 5м/с. Вони виникають влітку, дмуть переважно зі сходу і південного сходу від 1 до 10 днів, забираючи рештки вологи з висушеного ґрунту.
Пилові бурі виникають при посушливій погоді і підвищеній швидкості вітру, який видуває пил і пісок із земної поверхні й переносить їх на великі відстані. Вони можуть тривати від кількох десятків хвилин до кількох діб, сильно погіршуючи умови проживання людей, завдаючи значних збитків сільському господарству, роботі транспорту.
Суховії – це гарячі сухі вітри, що мають швидкість понад 5м/с. Вони виникають влітку, дмуть переважно зі сходу і південного сходу від 1 до 10 днів, забираючи рештки вологи з висушеного ґрунту.
Найсильніша пилова буря промчала над Україною наприкінці квітня 1928 р. У газетах того часу повідомлялося, що над степами Придніпров’я “бушує піщаний шторм небувалої сили. Дніпропетровськ буквально засипаний піском. Установи вдень працюють при електричному світлі”. Близько 15 млн т сухого чорнозему було піднято в повітря у степу і лісостепу і розсіяно на площі в 500 тис. км², включаючи й території сусідніх держав – Польщі та Румунії.
Тумани бувають на всій території України впродовж кількох десятків днів, найчастіше – в холодний період року.
Найбільше їх спостерігається у гірських районах, на півночі та заході країни.
Особливо небезпечні сильні тумани для транспорту, коли видимість знижується до 50 м.
Найбільша кількість днів з хуртовинами на Україні – 71 день протягом зими 1906/07 рр. – зареєстрована в Кримських горах на Ай-Петрі.
Супутницями холодного періоду року є ожеледі та ожеледиці.
Ожеледь – це утворення льодяної кірки на поверхні землі та різних предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки або туману.
Ожеледиця – це утворення такої кірки на поверхні землі та дорогах унаслідок похолодання, що наступає після відлиги. Ці атмосферні явища небезпечні для руху людей і транспорту, завдають великої шкоди посівам озимих культур.
Ожеледиця – це утворення такої кірки на поверхні землі та дорогах унаслідок похолодання, що наступає після відлиги. Ці атмосферні явища небезпечні для руху людей і транспорту, завдають великої шкоди посівам озимих культур.
Навесні та восени часто бувають заморозки – зниження температури повітря або ґрунту до 0 °С й нижче. Зазвичай вони трапляються до 25 квітня і після 16 жовтня, однак не дивина й травневі та вересневі заморозки. Вони шкодять садам і теплолюбним культурам.
Прогноз погоди
Складання прогнозу погоди в Україні базується на численній інформації про стан атмосфери і підстильної поверхні. Її регулярно збирають понад 130 наземних метеорологічних станцій, розташованих по всій території Україні і майже 30 авіаметеорологічних станцій. Повідомлення з метеостанцій через певні проміжки часу надходять в Український гідрометеорологічний центр, який є складовою Національної гідрометеорологічної служби України, що знаходиться в Києві.
Синоптична карта не тільки містить прогнозовані опади, температуру й іншу корисну інформацію, вона допомагає підготуватися до негативних природних явищ.
Прогноз погоди складають синоптики. Вони систематизують інформацію, отриману на майданчиках метеорологічних станцій України, відомості відповідних служб інших країн, дані метеорологічних супутників. Цю інформацію обробляють на спеціальній апаратурі, а результати заносять на синоптичну карту за допомогою умовних позначень та цифр.
Ці карти ще називають «картами погоди»: вони дозволяють спостерігати за змінами погодних умов та прогнозувати розвиток атмосферних процесів на найближчі дні. Особлива увага при цьому приділяється руху циклонів та антициклонів і розподілу атмосферного тиску. Велике значення мають райони, над якими проходять атмосферні фронти.
При складанні довгострокових прогнозів синоптики також вивчають інформацію про розвиток атмосферних процесів на великих територіях (Європа, Північна півкуля тощо), використовують архівні дані про зміни в погоді, що спостерігалися в подібних умовах. На період понад два тижні скласти точний прогноз досить складно, оскільки неможливо передбачити розвиток і взаємодію всіх погодних чинників упродовж тривалого часу.
Одним з організаторів метеослужби в Україні був дійсний член Академії наук Борис Ізмаїлович Срезневський (1857—1934 рр.). Він запропонував теорію ознак посушливості клімату й одну з перших схем кліматологічного районування України.
Із давніх-давен люди розуміли свою залежність від погоди. Тому вони уважно спостерігали за змінами, які відбувалися в природі, щоб уміти передбачити її стан.
Так з’явилися народні прикмети, більшість із яких знайшли пояснення в наш час.
Так з’явилися народні прикмети, більшість із яких знайшли пояснення в наш час.
ТЕСТИ. КЛІМАТ УКРАЇНИ
ТЕСТИ ЗНО. КЛІМАТ УКРАЇНИ
Немає коментарів:
Дописати коментар